35 роковина Чорнобильської трагедії
Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.
Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Чимало людей загинуло одразу...
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали працівники колишнього штабу цивільної оборони області, обласних курсів цивільної оборони. Протистояла ядерному лиху і велика кількість працівників пожежної охорони області. Значна частина ліквідаторів аварії вже пішла з життя, багато з них борються з тяжкими хворобами, спричиненими в першу чергу радіацією. Честь і слава їм. Сподіваємося, що їхній подвиг не буде забутий нащадками, а нинішнє покоління зробить належні висновки щоб не допустити подібної трагедії.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із сворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття».
«Чорнобиль» - слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції. 35-ті роковини аварії на ЧАЕС можуть стати для всієї України та великої частини міжнародної спільноти потужним поштовхом для об'єднання зусиль.
Над подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи зараз працюють понад 40 країн світу, які надають підтримку у ліквідації наслідків аварії та забезпеченні сталого розвитку і майбутнього територій, що зазнали радіаційного ураження внаслідок аварії. За ці десятки років ситуація навколо Чорнобильської станції та у зоні відчуження суттєво змінилася на краще, але багато питань ще не вирішено.
Це сумна та важка для дитячого сприйняття подія, проте щоб не допустити подібних речей у майбутньому, всі ми мусимо знати та пам'ятати...
У школі було проведено ряд заходів. Класні керівники провели уроки пам'яті, учнями середніх та старшик класів було створено відеоролик "Чорнобиль у цифрах".
Шкільний бібліотекар організувала виставку відповідної літератури (Шмигельська Н.Я.), також вона провела виховний захід з учнями 9-Б та 9-В класів на тему: " Чорнобиль крізь роки полиново-гіркий...".
У холі школи була проведена виставка архівних фотографій, транслювались тематичні відеоматеріали, а також була створена стінгазета "Основні принципи захисту від радіації".
Основні принципи захисту від радіації
Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм людини з їжею, водою, повітрям, включаються в молекули кісткової тканини і м'язів і, залишаючись в них, продовжують опромінювати організм усередині. Тому безпека людини в умовах радіоактивного забруднення (зараження) навколишнього середовища досягається захистом від зовнішнього опромінення, від зараження радіоактивними опадами, а також захистом органів дихання і шлунково-кишкового тракту від потрапляння РР всередину організму із їжею, водою і повітрям.
Дії населення в районі зараження в основному зводяться до дотримання відповідних правил поведінки і здійснення загальних санітарно-гігієнічних заходів, основних правил радіаційної безпеки (захисту). При виникненні загрози радіоактивного забруднення або його виявленні повідомляють населення, для того щоб можна було негайно вжити передбачених заходів захисту. Основний спосіб оповіщення населення--передача повідомлення мережами проводового мовлення (радіоточки, гучномовці), через радіооповіщувальні станції і по телебаченню. Перед передачею повідомлення сирени, переривчасті гудки підприємства і транспортних засобів дають попереджувальний сигнал цивільної оборони «Увага всім». Потім передається інформація про небезпеку, що виникла, і рекомендації штабу НС про дії населення.
Для виявлення іонізуючих випромінювань, вимірювання їх енергії та інших властивостей використовуються дозиметричні прилади: радіометри і дозиметри.
Усі правила радіаційної безпеки базуються на таких принципах її забезпечення:
! Не перевищувати основну дозову межу;
! Виключення будь-якого необумовленого опромінення;
! Зменшення дози випромінювання до можливо низького рівня;
! Використання спеціальних засобів захисту;
! Медикаментозна профілактика.
При повідомленні про радіаційну небезпеку рекомендується негайно виконувати такі дії:
1) Заховатися у житлових будинках або службових приміщеннях. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені укриття (підвали) ще більше послаблюють дозу випромінювання: із дерев’яним покриттям – у 7 разів, із цегляним або бетонним – у 40-100 разів.
2) Вжити заходів захисту від проникнення у квартиру (будинок) радіоактивних речовин із повітрям: зачинити кватирки, вентиляційні люки, віддушини, ущільнити рами та прорізи для дверей.
3) Зробити запас питної води: (значно безпечніше вживати воду набрану до появи небезпечного фактору) набрати воду у закриті ємності, перекрити крани, підготувати найпростіші засоби санітарного призначення – мильні розчини для обробки рук. Мильно-олійну емульсію готують так. Беруть господарське мило (250-300 г), подрібнюють його і розчиняють у двох літрах води, яку підігрівають до температури 60-70°С. Після розчинення мила у гарячий розчин наливають півлітра мінеральної або рослинної олії. Суміш перемішують протягом п’яти хвилин і знову підігрівають, мішаючи до одержання однорідної емульсії.
4) Провести екстрену йодну профілактику (якомога раніше, але після спеціалізованого оповіщення!): прийняти препарати стабільного йоду – таблетки йодистого калію або водно-спиртового розчину йоду. Йодистий калій слід прийняти після їжі разом із чаєм або водою 1 раз на день протягом 7 діб по одній таблетці (0,125 г) на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймають після їжі тричі на день протягом 7 діб пол. 3-5 крапель на склянку води.
дорослим і дітям старше 5 років – 0,25 г (одна таблетка);
дітям віком 2-5 років – 0,125 г (пів таблетки);
дітям віком до 2 років – 0,04 г (чверть таблетки).
Передозування йоду може викликати побічні явища: алергічний стан і запалювальні зміни у носоглотці.
Разовий прийом 100 мг стабільного йоду забезпечує захисний ефект протягом 24 годин. На випадок тривалого потрапляння радіоактивного йоду в організм людини необхідний повторний прийом препарату стабільного йоду (один раз на добу протягом усього строку можливого потрапляння йоду-131, але не більше 10 діб для дорослих і не більше двох діб для дітей до 3 років).
5) Почати готуватися до можливої евакуації. Підготовити документи і гроші, предмети першої необхідності, упакувати ліки, які ви часто приймаєте, взяти мінімум білизни й одягу (одну-дві зміни), запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Зібрані речі спакувати у поліетиленові мішки і пакети. Увімкнути радіо для прослуховування інформаційних повідомлень Комісії із НС.
6) Виконувати правила радіаційної безпеки та особистої гігієни:
!Використовувати і їжу лише консервоване молоко і харчові продукти, що зберігалися у закритих приміщеннях і не підпадали під радіоактивне забруднення. Не пити молоко від корів, які продовжують пастися на забруднених полях (радіоактивні речовини вже почали циркулювати так званим біологічними ланцюгами);
!Не вживати овочі, які росли у відкритому ґрунті і зірвані після початку потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
!Вживати їжу тільки в закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5% -м розчином питної соди;
! Не пити воду із відкритих джерел та із водопроводу після офіційного оголошення радіаційної небезпеки; накрити колодязі плівками або кришками;
! Уникати тривалого пересування по забрудненій території, особливо по шляху , де багато пилу, або траві, не ходити в ліс, утримуватися від купання у найближчій водоймі;
! Перевзуватися, заходячи у приміщення з вулиці («брудне» взуття слід залишати на сходинко вій площадці або ганку»).
!Під час пересування по відкритій місцевості необхідно використовувати підручні засоби захисту:
-Органів дихання – прикривати рот і ніс змоченою у воді маскою, марлевою пов’язкою, носовою хусточкою. Рушником або частиною одягу;
- Шкіри та волосяного покриву – прикрити будь-якими предметами одягу. Головними уборами, хустками, накидками, рукавичками. Якщо вам дуже треба вийти на вулицю, не обхідно взути гумові чоботи.
Якщо аварія переросла у надзвичайну ситуацію, необхідно підготуватися до евакуації:
Приготувати засоби індивідуального захисту, у тому числі і підручні (накидки, плащі із синтетичних плівок, гумові чоботи, рукавички), одяг і взуття по сезону; взяти підготовлений запас продуктів, води і ліки для хворих (на один, два або три дні – оголошує штаб НС); одяг, взуття, предмети туалету, документи і гроші.
Зайвих речей в евакуацію не брати. Валізи і рюкзаки повинні бути обгорнені синтетичною плівкою. Питна вода повинна бути у флягах, термосах, пляшках із корком. Доцільно мати кружку, чашку, ложку, ніж, сірники, кишеньковий ліхтарик. Дітям дошкільного віку необхідно пришити до одягу і білизни бірки із зазначенням прізвища, імені, імені по батькові дитини, року народження, постійного місця проживання і кінцевого пункту евакуації.
Перед виходом із приміщень для евакуації звільнити холодильники, вимкнути усі електроприлади і газові пальники, винести на смітник продукти, що швидко псуються, рідини, інше сміття. Підготувати табличку «У приміщенні (квартирі) № …нікого немає». Виходячи, зачинити двері і повісити табличку. Прийти на збірно-евакуаційний пункт і зареєструватися.
Для евакуації використовують критий транспорт (при аварії на чорнобильській АЕС населення вивозили із Чорнобиля, Прип’яті і ще трьохсот населених пунктів). Вибирають найкоротші маршрути руху місцями з найменшими рівнями радіації. Виходити на вулицю до прибуття транспорту не рекомендується, щоб не одержувати зайвого опромінення.
Після прибуття в район розміщення евакуйованих слід пройти повну санітарну обробку, здати засоби індивідуального захисту й одяг на дезактивацію або утилізацію. Промити очі 25-м розчином питної соди або чистою водою, прополоскати рот і горло, двічі вимити тіло з милом. Після проходження дозиметричного контролю одягти чисту білизну, одяг, взуття.
Під час перебування у забрудненій зоні та пересуванні по ній забороняється:
- знімати на відкритій місцевості засоби індивідуального захисту;
- підіймати пил і рухатися по високій траві або кущах;
- сідати без потреби і доторкатися до сторонніх предметів;
- пити, вживати їжу, палити.
Слід періодично проводити часткову дезактивацію засобів захисту шкірного покриву, одягу і речей (обережно обтирати або обмітати їх), а також часткову санітарну обробку (змивати або обтирати відкриті ділянки тіла).
ПО Семьонова К.В.
