Освітня програма 2023-2024 н.р

Дата: 01.09.2023 09:22

Кількість переглядів: 811

ВСТУП

І СТУПІНЬ (ПОЧАТКОВА ОСВІТА)

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації роботи Ліцею №4 м. Хмільника Вінницької обл. на 2023-2024 н.р. єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

   Освітня програма  школи розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». Державного стандарту  початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87.

   Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено нижче; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

   Освітня програма школи (початкова освіта) створена на основі:

- 1-2 класи – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 №1272 "Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти";

-  3 -4 класи - Типової освітньої програми для  3 класів закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»

3Б , 4Б  класи – освітня програма науково – педагогічного проєкту «Інтелект України», затвердженої наказом МОН України № 140 від 03.02.21.

      У 2023-2024 н. р. учні початкової школи 1-4 класів навчаються офлайн.

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин по 1-х класах 805годин/навчальний рік

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ ДЛЯ   1-А, 1-Б,1-В  та  2-А, 2-Б, 2-В КЛАСІВ,

ЯКІ ПРАЦЮВАТИМУТЬ ЗА НУШ-1

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу школи за 5-денним навчальним тижнем.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 1-А,1-Б, 1-В; 2-А, 2-Б, 2-В  КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

( наказ МОН 1272 від 08.10.2019р.)

Типовий навчальний план для 3-4 класів початкової школи  з навчанням   українською мовою   (Наказ МОН №1273 від 08.10.2019)

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

ДЛЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ

ДЛЯ 1-А, 1-Б, 1-В;  2-А, 2-Б, 2-В КЛАСІВ

Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна. 1-2 класи Наказ МОН №1272 від 08.10.2019

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

ДЛЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ

ДЛЯ 3 – 4  КЛАСІВ

Типова освітня програма розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна. 3-4 класи Наказ МОН №1273 від 08.10.2019

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

1-2 КЛАС.(НУШ-1)

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

   Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

   Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом:

формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості;

підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ. 3 – 4 КЛАСІВ

(НУШ-2)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів2 з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалізовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми / тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань, розвиток умінь та формування уявлень через досвід практичної діяльності.

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3-4-му класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

• запобігати побоюванням дитини помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;

• постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці3 з боку вчителів, батьків і самих учнів;

• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

  На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель/ учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

  Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ. 4 КЛАСИ

   Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово- інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. 1-2 КЛАСИ

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. 3 КЛАСИ

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми - кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. 4 КЛАСИ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

ДЛЯ 3 - Б та 4 – Б КЛАСІВ

          Освітня програма науково-педагогічного проекту «Інтелект України» розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017‒2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  16.01.2017 р.  № 67),  від 13.07.2017 р.  № 1021  «Про  організаційні  питання  запровадження  Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» та від  14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів». Наказ МОН №140 від 03.02.21р. Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33).

Програма визначає:

• вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;
• перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проекту, а також освітніх програм для 1–2-х класів з мовно-літературної (українська мова і література, іншомовна освіта), математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, фізкультурної освітніх галузей; 
• загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х класів Проекту й очікувані результати навчальної діяльності учнів 1-2-х класів.

Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою. Зарахування учнів до проектного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті розпочинається переважно із шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, можуть навчатися в проектних класах цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року на бажання батьків або осіб, які їх замінюють. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової  освіти  в  Проєкті  з  іншого  віку  (Закон  України  «Про  освіту», стаття 12). 

Перелік освітніх компонентів системи початкової освіти в Проєкті.

 Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті як перший рівень повної загальної середньої освіти, що відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує, зокрема, наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері навчання, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту», стаття 10). Цілями початкової освіти в Проекті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проекті на  засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи   взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що являє собою динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.  Компетентнісна початкова освіта в Проекті:  втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з  іншими людьми (Закон України «Про освіту», стаття 1)); ставлення та цінності. До ключових відносяться такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», стаття 12); проектується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів  гуманістичної,  особистісної  та  діяльнісної  спрямованості  освіти;  розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проекті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка  дозволяє  повною  мірою  задіяти  потенціал  закладів  освіти  завдяки поєднанню  предметно-тематичної,  міжпредметної  та  виховної  моделей.  Формування соціальної та громадянської компетентностей учнів  1-2-х  класів відбувається під час ранкових зустрічей, роботи дитячих організацій, клубів тощо (виховна модель), на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку); моделюється й впроваджується в освітню практику на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації.

Зміст початкової освіти в Проекті визначено відповідно до дидактичних основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо основні положення постнекласичної парадигми освіти, в якій концептуальною освітньою метою визнається створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному, нелінійному, нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є органічне поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує такі типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, розвинений емоційний інтелект тощо. У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проекті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, а  з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту (EQ).

У проекті широко використовується технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів:

1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування;

2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»;

3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»;

4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, текстиописи, тексти-міркування;  технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на методиці повного засвоєння знань, умінь і навичок у когнітивній, чуттєвій і психомоторній сферах Дж. Керролла і Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методі інтервального повторення Г. Еббінгауза; технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі (SchoolwideEnrichmentTriadModel).

Відповідно до цієї моделі в Проекті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів початкової школи 11 ключових компетентностей, що зазначені в Законі України «Про освіту» (стаття 12), здійснюється за такими освітніми галузями:

 1. Мовно-літературна освітня галузь.

2. Математична освітня галузь.

3. Природнича освітня галузь.

4. Технологічна освітня галузь.

5. Інформатична освітня галузь.

6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.

7. Громадянська та історична освітня галузь.

8. Мистецька освітня галузь.

9. Фізкультурна освітня галузь. 

Для кожної з наведених освітніх галузей відповідно до принципу наступності та перспективності окремих рівнів освіти визначено мету, завдання й загальні результати І циклу початкової освіти, що відображені в освітніх програмах відповідних освітніх галузей.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-4-х класів

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1 класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (додаток 2 до Стандарту «Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання»), за якими гранично допустиме тижневе навантаження становить: 1 клас — 20 год/тижд.2 клас — 22 год/тижд.; 3 клас — 23 год/тижд.; 4 клас — 23 год/тижд.

Очікувані результати навчання випускників 3-х проектних класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого циклу початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Вони презентовані в освітніх програмах відповідних освітніх галузей, а встановлення ступеня їх досягнення учнями 2-3-4х проектних класів здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти за допомогою формувального оцінювання, що має на меті:

-супроводжувати навчальний поступ учнів;

- вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

- діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 

- аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

-підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

-запобігати побоюванням помилитися;

- плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

- виховувати ціннісні якості особистості.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в  знаннях,   уміннях,   навичках.   Навчальні   досягнення   учнів   у  1- 2-х   класах  підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню, 3-4 х класах формувальному (рівневому) оцінюванню.

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова і  література)   реалізуються   через   навчальні   предмети   «Українська   мова» (1–4  класи — 6 год/тижд.)  і   «Я   пізнаю   світ» (1–4  класи — 1 год/тижд.). Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена  навчальним  предметом  «Іноземна  мова»  (1–2 класи — 2 год/тижд.; 3–4 класи — 3 год/тижд.). Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Математика» (1–4  класи — 3 год/тижд.) і «Я пізнаю світ»  (1 клас — 1 год/тижд.; 2-4 класи — 1,5 год/тижд.). Мета і завдання природничої освітньої галузі реалізуються  через  навчальний  предмет  «Я пізнаю світ» (1 клас —  2 год/тижд.; 2-4 класи — 2,5 год/тижд.). Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1–4 класи — 1 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1–4 класи — 1  год/тижд.);  інформатичної  —  завдяки  вивченню  предмета  «Інформатика»  (2–4 класи — 1  год/тижд.);  фізкультурної  —  через  навчальні  предмети  «Фізична  культура»  (1–4 класи — 2 год/тижд.)  і  «Я  пізнаю  світ»  (1–4 класи — 1  год/тижд.).Включення до навчального предмета «Я пізнаю світ» однієї години фізкультурної галузі забезпечує належний рівень рухової активності учнів та дає можливість інтегровано реалізувати здоров’язбережувальну мету освіти завдяки систематичному виконанню різноманітних вправ для психологічного розвантаження, зняття перевтоми, а також для профілактики найпоширеніших відхилень у здоров’ї молодших учнів — порушення зору, постави тощо.  

З метою посилення індивідуальної роботи з учнями відповідно до «Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, поділ класів на групи здійснюється під час вивчення іноземної мови, інформатики за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27).

Мовно-літературна освітня галузь

(українська мова та література)

Мова — унікальне явище культури, що є не тільки засобом спілкування, а  й засобом засвоєння, зберігання й передачі знань, досвіду поколінь, віддзеркаленням ментальності народу, його душею. У мові виявляється свідомість як окремої людини, так і нації загалом. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовнолітературної освітньої галузі (українська мова та література) у науково-педагогічному проекті «Інтелект України» визнано формування в учнів 1-2-х класів системи ключових компетентностей (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання протягом життя тощо), загальнопредметних (мовленнєвої, мовної, читацької тощо) і предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо) в органічній єдності всіх їх компонентів — цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, а також наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми). Загальні результати опанування учнями змісту мовно-літературної галузі (українська мова та література). Відповідно  до  окресленої  мети  і  завдань  мовно-літературної  освіти  учнів 1-2-х класів виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодію усно», «Читаю», «Взаємодію письмово», «Досліджую мовні та мовленнєві явища». До провідних завдань змістової лінії «Взаємодію усно» належить формування в учнів усної комунікативної компетентності як органічної складової соціальної компетентності, а саме: цінностей, ставлень, знань, умінь, навичок і досвіду ефективного усного спілкування (слухання, монологічного та діалогічного мовлення). 

Змістова лінія «Читаю» передбачає формування в учнів компетентності в галузі раціонального читання як інтегрованого особистісного утворення, що виявляється в розвитку мотивації до читацької діяльності, розумінні цінності читання в житті людини, наявності знань щодо особливостей читацької діяльності та шляхів підвищення її ефективності, здатності читати швидко з повним розумінням прочитаного та запам’ятовувати важливу інформацію, в умінні свідомо обирати тексти для читання, переказувати їх, аналізувати та  інтерпретувати як у логічному, так і в емоційно-чуттєвому контекстах, у спроможності до літературної та інших видів творчості з урахуванням ідей, ставлень, міркувань, емоцій, що викликані прочитаним.

Змістова лінія «Взаємодію письмово» спрямована на формування в учнів компетентності в галузі писемного мовлення, що виявляється в їхньому прагненні та здатності створювати письмові висловлення (зокрема, онлайн-повідомлення) відповідно до норм літературної мови та з урахуванням їхньої мети, адресата, особливостей різних типів і жанрів, а також редагувати письмові тексти.

 Змістова лінія «Досліджую мовні та мовленнєві явища» спрямована на формування в учнів прагнення та здатності вивчати мовлення як процес використання мови під час спілкування й удосконалювати власне мовлення, аналізуючи здобуту інформацію, а також досліджувати українську мову як засіб людського спілкування і галузь наукового знання, використовуючи результати дослідження у власній мовленнєвій діяльності.  Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Українська мова» (1-4 класи — 6 год/тижд.) та інтегрований курс «Я пізнаю світ», в якому на мовнолітературну освітню галузь (українська мова та література) у 1-4 класах відведено по 1 год/тижд. Загальна кількість навчальних годин, що виділяються на мовнолітературну освітню галузь —  7 год/тижд. На уроках української мови і предмета «Я пізнаю світ» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, SТЕM-освіти, раціонального читання, повного засвоєння навчальних одиниць, збагачення освітнього процесу.

Результати навчання і пропонований зміст  1–2-й класи

                                   Математична освітня галузь 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Метою математичної освіти в Проекті є формування в учнів математичної компетентності в єдності взаємопов’язаних компонентів (знань, умінь і навичок, цінностей і ставлень), інших ключових компетентностей і наскрізних умінь; розвиток математичних здібностей, логічного мислення, креативності, здатності використовувати здобуті знання в повсякденному житті.  Згідно з Державним стандартом початкової освіти до загальних результатів математичної освітньої галузі в Проекті віднесено здатність учня/учениці:

1) досліджувати ситуації та виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; 

2) моделювати процеси й ситуації, розробляти стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач; 

3) критично оцінювати дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;

4) застосовувати досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу. 

Відповідно до мети й завдань математичної освітньої галузі визначено такі змістові лінії: «Математика навколо мене», «Вивчаю математичні процеси та явища», «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність», «Досліджую навколишній світ засобами математики». Згідно з Державним стандартом початкової освіти провідними цілями змістової лінії «Математика навколо мене» визнано: формування в учнів 1-2-х класів стійкого інтересу до математики, уявлення про математику як частину загальнолюдської культури, як метод пізнання навколишнього світу, розуміння значущості математики для подальшого суспільного прогресу; створення умов для формування логічного й абстрактного мислення дітей; забезпечення їхнього інтелектуального розвитку. Досягнення цих цілей виявляється, зокрема, у здатності дітей розпізнавати серед ситуацій зі свого життя ті, які потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення; аналізувати проблемні ситуації  зі свого життя; визначати групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту; прогнозувати результат виконання арифметичних дій.     

Основною  метою  змістової  лінії  «Вивчаю  математичні  процеси  та явища» відповідно до Державного стандарту початкової освіти визнано міцне і   свідоме опанування учнями системи математичних знань, умінь і навичок, необхідних для продовження математичної освіти в основній школі та вивчення суміжних дисциплін. Показниками досягнення цієї мети є сформована у випускників 2-го класу здатність перетворювати отриману інформацію у схему, таблицю, схематичний рисунок; обирати послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації та числові дані, необхідні й достатні для відповіді на конкретне запитання; визначати дію/дії для розв’язання проблемної ситуації та виконувати її/їх.

Змістова лінія «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність» передбачає формування в учнів 1-2 класів критичного й логічного мислення, що виявляється уу сформованості у випускників 2-го класу здатності  визначати, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації; з’ясовувати, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації; перевіряти правильність результату арифметичної дії; знаходити помилки та виправляти їх. Реалізація ключової мети змістової лінії «Досліджую навколишній світ засобами математики» — створення умов для розвитку математичних здібностей учнів — вимагає розв’язання таких взаємопов’язаних завдань, визначених Державним стандартом початкової освіти: формування в дітей здатності визначати істотні, спільні й відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнювати, об’єднувати їх у групу і розподіляти на групи за спільною ознакою; лічити об’єкти, позначати числом результат лічби; порівнювати числа та впорядковувати їх; конструювати площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створювати макети реальних та уявних об’єктів; вимірювати величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів. Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Математика» (1−4 класи — 3 год/тижд.) та інтегрований курс «Я пізнаю світ», в якому на математичну освітню галузь у 1-му класі відведено 1 год/тижд.; у 2‒4 класах — 1,5  год/тижд. На уроках математики та предмета «Я пізнаю світ» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, SТЕM-освіти, раціонального читання, повного засвоєння навчальних одиниць, збагачення освітнього процесу.

Результати навчання і пропонований зміст  1–2-й класи

Природнича освітня галузь

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою природничої освітньої галузі в початковій школі науково-педагогічного проекту «Інтелект України» визнано формування компетентностей у галузі природничих наук, техніки й  технологій, екологічної та інших ключових компетентностей на основі опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою; формування основ наукового світогляду і критичного мислення; становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки учнів у довкіллі шляхом усвідомлення принципів сталого розвитку. До загальних результатів мети віднесено здатність випускника/випускниці початкової школи: 1) відкривати світ природи, набувати досвіду її дослідження, шукати відповіді на запитання, спостерігати, експериментувати й моделювати, виявляти допитливість і отримувати радість від пізнання природи;

2) опрацьовувати та систематизувати інформацію природничого змісту, що отримана з доступних джерел, і подавати її в різних формах;

3) усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини, значення відповідальної діяльності в природі;

4) критично оцінювати факти, поєднувати новий досвід з набутим раніше і творчо його використовувати для розв’язання проблем природничого характеру. 

Згідно з метою й завданнями природничої освітньої галузі визначено такі змістові лінії: «Я — дослідник», «Я у світі», «Я — винахідник». Змістові лінії «Я — дослідник» і «Я — винахідник» спрямовуються на реалізацію одного з основних завдань SТЕM-освіти — формування в учнів дослідницької компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій як єдності концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та гнучко виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі спроможністю вірити у  власну ефективність). 

Робота з формування в учнів дослідницької та винахідницької компетентностей розпочинається з 1-го класу й спрямовується на  забезпечення здатності здобувачів освіти формулювати запитання наукового характеру та інженерні завдання; створювати й використовувати моделі; планувати й проводити дослідження; аналізувати й інтерпретувати дані; використовувати математичний апарат; конструювати наукові пояснення та проектувати інженерні рішення; будувати аргументи на основі фактів; отримувати, оцінювати й коректно інтерпретувати інформацію.  Визначаючи цілі, зміст, методи, форми й засоби змістової лінії «Я у світі»,  враховували те, що характерною особливістю STEM-освіти є фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні учнями предметів природничоматематичного циклу, починаючи з 1-го класу, та формуванні в них знань про такі узагальнювальні (наскрізні) поняття, як закономірності, масштаб, пропорційність, величини, системи, моделі систем, матерія, енергія, структура і функції, стабільність і змінність тощо. Змістові лінії реалізуються в повному обсязі через інтегрований навчальний предмет «Я пізнаю світ», в якому на природничу освітню галузь у 1-му класі відводиться 2 год/тижд., а в 2‒4-х класах — 2,5 год/тижд.).

Результати навчання і пропонований зміст  1–2-й класи

Реалізація мовно-літературної (іншомовна освіта), технологічної, інформатичної, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької й фізкультурної освітніх галузей у науково-педагогічному проекті «Інтелект України»

Мовно-літературна освітня галузь (іншомовна освіта), технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька й фізкультурна освітні галузі в проектних класах науково-педагогічного проекту «Інтелект України» реалізуються в повному обсязі відповідно до освітніх програм, розроблених авторським колективом учасників проекту «Нова українська школа - 2» (під керівництвом Шияна Р.Б.):

• «Освітньої програми мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта)»;                                                                                                                    
•  «Освітньої програми технологічної освітньої галузі»;
• «Освітньої програми інформатичної освітньої галузі»;                                  
• «Освітньої програми соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі»;                                  
• «Освітньої програми громадянської та історичної освітньої галузі»;        
• «Освітньої програми мистецької освітньої галузі»;                                               
• «Освітньої програми фізкультурної освітньої галузі».

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Навчальний план

для  3- Б та  4-Б класів з  українською мовою навчання,  який  працює за  науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»

      Рішенням педагогічної ради №1 від 30.08.23 р. затверджено оцінювання учнів у 1 – 2 класах – вербальне , а 3 – 4 класах – формувальне (рівневе).

Організація інклюзивного навчання

У початковій школі створено  6 інклюзивних класів.

1 – Б клас  – 1 учень на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма);

2 – В клас – 1 учень на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма);

3 – В клас – 1 учень на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма);

5 – Б клас – 2 учня на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма);

6 – В клас – 3 учня на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма);

9 – Г клас – 1 учень на інклюзивній формі навчання ( адаптована, модифікована програма).

    Створені всі умови для інклюзивного навчання. Відкрито ресурсну кімнату.

Освітня програма для 5-6-х класів Нової української школи

Ліцею № 4 м. Хмільника Вінницької області на 2023/2024 навчальний рік

ВСТУП

Призначення закладу загальної середньої освіти полягає в наданні якісної

повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного

розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в

суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до

самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого

вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітня програма для 5-6-х класів, що реалізується в Ліцеї № 4 м. Хмільника Вінницької області спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ: реалізація предметного і

надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини,

становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної

особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння

державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від

державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність;підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для

сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення

діяльності за новим Державним стандартом у 2023/2024 навчальному році освітня програма Ліцею № 4 м. Хмільника розроблена відповідно основних вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (впроваджується з 01.09.2022 - для 5-х класів, з 01.09.2023 - для 5-6-х класів, з 01.09.2024 - для 5-7-х класів, з 01.09.2025 - для 5-8-х класів, з 01.09.2026 - для 5-9-х класів), Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про

затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції

реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти

«Нова українська школа» (зі змінами); з урахуванням закону України

від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних

гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного

стану», Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17.05.2022, від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно наказів МОН України від 13.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти», від 01.04.2022 №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма Ліцею № 4 м. Хмільника відповідає: структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Ліцею; визначає (в обсязі не меншому

ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального

навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми

галузями; містить навчальний план, що грунтується на Типовому навчальному

плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням

українською мовою (за додатком 3 наказу МОН України від 19.02.2021 №235) і

передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для

вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються

окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі; опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Ліцей № 4  надає право

здобувати освіту за очною (денна), індивідуальною (сімейна, педагогічний

патронаж) формами навчання. Індивідуальна (сімейна, педагогічний патронаж)

форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну

форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом

Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний

план виконуються педагогами Ліцею № 4  в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених

відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Ліцею.

Реалізація освітньої програми Ліцею для 5-6-х класів здійснюється через

забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;

інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання

самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;

створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних,

психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі,

конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки,

самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування

індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-6-х класах реалізуються на основі тематичного

планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.

Зберігаючи наступність із початковою школою учителями Ліцею

забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний,

інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого

самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до

держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми Ліцею  грунтується на компетентнісному

підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування

умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що

забезпечує формування в учнів 5-6-х класів ключових компетентностей,

зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і

письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що

передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих

математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та

ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що

передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові

ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати

припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і

навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання

змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,

умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи

екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної

поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості

збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування

основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і

навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного

навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,

усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом

розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають

ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння

організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних

цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна

спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних

видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його

спрямованість.

2. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА

ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Навчання в Ліцеї № 4 м. Хмільника за освітньою програмою базової середньої освіти ( 5-6-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-6-х, які на момент зарахування (переведення) до Ліцею , що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів

та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні

пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2023/2024

навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора Ліцею створюється

комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік

проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол

оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

3.  ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес у Ліцеї №4, на період запровадження воєнного стану в

Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з

урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального

розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

При переході на дистанційне навчання, щодня за затвердженим розкладом уроків, педагогами вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в електронний журнал, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронний журнал, електронну пошту і т.п. На веб-сайті Ліцею створена сторінка «Дистанційне навчання», на якій розміщується алгоритм дій дистанційного навчання під час воєнного стану з розкладом занять. Це додатковий доступ до інформації, яким можуть скористатися не тільки учні, а й всі учасники освітнього процесу. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження воєнного стану в Україні здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, а саме: Zoom, Viber, веб-сервіс «Google classroom», онлайн - платформа «Нові знання» і т.п. Учителі  дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення освітніх програм.

Освітня програма Ліцею  передбачає формування у здобувачів освіти

сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих

предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016), якщо у класі більше 27 учнів, клас ділиться на групи під час вивчення української та іноземної мов, інформатики, технологій.

Основними формами організації освітнього процесу в 5 - 6-х класах Ліцею є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку

компетентностей; корекції та контролю; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу визначені: екскурсії,

віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей учителями

 проводяться практичні заняття, як форма організації, в якій учням

надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній

діяльності. Практичні заняття та заняття практикуму будуються з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу перед вчителем. Учителями проводяться оглядові екскурсії, які припускають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Заочні та очні екскурсії, віртуальні подорожі в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних

очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

4. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Ліцею № 4 складається з

наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності Ліцею;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності Ліцею;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності Ліцею;

- якість проведення навчальних занять Ліцею;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (формування

компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності ;

- контроль за виконанням річного навчального плану, освітньої програми

та модельних програм для 5-х класів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня

педагогічних працівників.

Освітня программа передбачає досягнення учнями результатів навчання

щодо формування компетентностей, визначених Державним стандартом.

5. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 5-6-х класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання учнів 5-6-х класів.

Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги

керуються такими категоріями критеріїв:

- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

- комунікація (в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних

технологій);

- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховується вияв поваги до інших

осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання

принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею

принципів академічної доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Оцінювання результатів навчання може здійснюватися очно або дистанційно, в синхронному або асинхронному режимі. Результати оцінювання фіксуються у класних журналах (електронних).

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації

формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний

період (заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень

їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно

впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання

результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням 5-6-х класів  зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних

досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Учителі не протиставляють учнів одне одному, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці.

Труднощі в навчанні обговорюють з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок

надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Створення умов для формування вміння учнів 5-6-х класів аналізувати

власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності учителі

спрямовують учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення

своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є

створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.

Корегування освітнього процессу  з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у модельних програмах окремих предметів.

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати

навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього

компонента річного навчального плану. Педагогічна рада ухвалює

рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів навчальної

діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих

семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від

оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки враховується динаміка

особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом навчального року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх

навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до директора Ліцею  із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом директора Ліцею  створюється комісія та затверджується графік і

порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує

педагогічна рада Ліцею. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та

складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання директор Ліцею  видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів

(вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку

повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним

представникам).

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальними програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі Ліцею керуються такими категоріями критеріїв:

-розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

-комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних

технологій);

-планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною

інформацією;

-рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

На основі освітньої програми Ліцей  складає та затверджує річний навчальний

план на 2023/2024 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Освітня програма ІІ ступеня (7-9 класи)

Ліцею № 4 м. Хмільника Вінницької області  на 2023/2024 навчальний рік

Загальні положення

 Освітня програма Ліцею № 4 м. Хільника ІІ ступеня (базова середня освіта)

розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету

Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження

Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена

на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17.05.2022, від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Освітня програма ІІ ступеня базової середньої освіти Ліцею окреслює

рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного

комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами Ліцею в повному обсязі, з використанням очної,

дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від

безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

 Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених

відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Ліцею.

 Освітня програма  відповідає: структурі Типової освітньої програми та

визначеним нею вимогам до осіб, які розпочинають навчання за освітньою

програмою ІІ ступеня (базова середня освіта).

 Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) визначає:

-загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі

взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором в рамках річного

навчального плану Ліцею з навчанням українською мовою.

-Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,

-зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України);

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Типовою освітньою

програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів складає

3640 годин/навчальний рік: для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5годин / навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин /навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в річному навчальному плані ІІ ступеня на 2023/2024 н.р.

 Освітня програма Ліцею дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого

рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами

за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Освітня програма Ліцею  зорієнтована на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітньої

програми обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і місцем ліцею в

освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Перед Ліцеєм  поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази Ліцею.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти в Ліцеї

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,

визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної

освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування

ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета

проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються

надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-предмети за вибором;

-роботу в проектах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного

виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причиннонаслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,

операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх

в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які продовжують навчання за освітньою програмою

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Ліцей надає право здобувати

освіту за очною (денна), індивідуальною (сімейна, педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна (сімейна, педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

 У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за

2022/2023 навчальний рік, учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2023/2024 навчального року.

 Для проведення оцінювання наказом директора Ліцею  створюється комісія,

затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення

оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

 В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами в повному обсязі, з використанням очної,

дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від

безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів, воєнного стану, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу Ліцею.

 Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених

відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Ліцею.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 Для виконання освітніх програм Ліцею  на 2023/2024 навчальний рік

передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріантної

частини, затверджених Міністерством освіти і науки України; курсів за вибором варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти.

Форми організації освітнього процесу в Ліцеї № 4 м. Хмільника

 Освітній процес , на період запровадження воєнного стану в Україні,

організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

 При переході на дистанційне навчання (за відповідним наказом по Ліцею та

вимогою часу), щодня за затвердженим розкладом уроків, педагогами

вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в електронний журнал, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронний журнал, електронну пошту і т.п. На веб-сайті створена сторінка «Дистанційне навчання», на якій розміщується алгоритм дій дистанційного навчання під час воєнного стану з розкладом занять. Це додатковий доступ до інформації, яким можуть скористатися не тільки учні, а й всі учасники освітнього процесу. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період

запровадження воєнного стану в Україні здійснюється доступ до навчальних

матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ.

 Учителі  дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного

забезпечення освітніх програм.

Основними формами організації освітнього процесу  є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- корекції та контролю;

- комбінований урок.

 Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,

віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та формуванню компетентностей крім

уроку будуть проходити навчально-практичні заняття. Ця форма організації

поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Оглядова конференція (для 8-9-х класів) повинна передбачати обговорення

ключових положень вивченого матеріалу, учнями розкриваються нові

узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути

комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й

систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає

цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з

метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує

навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання

яких звітують перед вчителем. Практичні заняття, заняття в малих групах та

заняття практикуму проводяться з метою реалізації контрольних функцій

освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби,

проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Екскурсії (очні, заочні) в першу чергу покликані показати учням практичне

застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу,

виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у

змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного

стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних

очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

 Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються

на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

 Навчальні досягнення здобувачів освіти у 7-9-х класах підлягають

формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або

оцінювання досягнення компетентностей учнів середньої школи окрім уроку

здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення

якості освіти в Ліцеї № 4 м. Хмільника.

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних

компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;