Попик Юрій Григорович (27.08.1988 - 09.09.2023) Солдат
Попик Юрій Григорович (27.08.1988 - 09.09.2023) Солдат
Юрій Григорович Попик народився 27 серпня 1988 року в місті Хмільник у працьовитій родині. Разом із братом їх виховували дисциплінованими, навчали в усьому дотримуватися порядку, сумлінно виконувати хатні обов'язки, бути чесними, відповідальними.
Юрій був товариським, мав багато друзів. Освіту здобув у ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, потім — у Хмільницькому аграрному центрі професійно-технічної освіти. Оволодів професією кухаря-кондитера.
Свій трудовий стаж розпочав у 2007-му році мангальщиком у санаторіях Хмільника. Тоді ж познайомився з майбутньою дружиною. Невдовзі молодята побралися. У 2009 році в них народилася донечка. Чоловік рік працював охоронником у ТОВ «Хмільницький завод СЗМ «Молочний візит»». Останніх 11 років - У санаторії «Радон» кухарем-м'ясником. Його поважали за сумлінне ставлення до своїх обов'язків і відповідальність.
У 2014 році в сім'ї Попиків народився син. Юрій був гарним батьком.
22 червня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. У рамках операції «ІНТЕРФЛЕКС» з 01.07.2023 по 03.08.2023 року на території Великої Британії проходив Базову загальну військову підготовку. Після повернення в Україну проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 46 ДШВ.
Серце мужнього воїна зупинилося 9 вересня 2023 року під час ведення бойових дій у районі с. Вербове Запорізької області в результаті мінометного обстрілу з боку противника. У захисника залишилася мати, дружина донька, син, брат.
«Турботливий син, люблячий чоловік та найкращий тато», – так описала захисника його дружина Ірина.
Згідно з Указом Президента України від 03.12.2023p. №731 Попик Юрій Григорович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали захисника в селі Кожухів.
У нього залишилися мама Надія Петрівна, брат Руслан Григорович, дружина Ірина Валеріївна і троє дітей Світлана, Іван та Богдана.
